Час Хризантем

Автор:admin

Час Хризантем

27 травня 2017 року відбудеться премʼєра українського повнометражного ігрового фільму «Час хризантем» режисера Дмитра Мойсеєва. З 1 червня розпочнеться подорож стрічці містами України. З цього приводу представляємо вашій увазі рецензію кінокритика Віри Сивачук.

Віра Сивачук

Втрата як привід почати нове життя. У прокат виходить новий фільм Дмитра Мойсеєва

«Час хризантем» — фільм про втрату і як її пережити. Лаконічна історія для тих, хто любить спокійне психологічне кіно, в якому зовні нічого не відбувається. Без зайвого трагізму чи важкої реалістичності, зате з «густою» авторською філософією, якою наповнений весь простір стрічки. Словом, як думав, так і зняв, — хочеться сказати про «Час хризантем». Погоджуватись чи ні — це вже інше питання. Так чи інакше, у прокаті — авторське кіно, зняте фактично без бюджету, за 15 знімальних днів. І це перша, але не єдина причина його подивитись.

Сюжет. За 70 хвилин, поки триває фільм, головна героїня, Ольга, проживає лише кілька днів після смерті близької людини. Довгих і повільних. Вона не готується до похорону, не намагається поховати себе в чотирьох стінах і навіть не плаче – адже зовнішні прояви горя для неї нестерпні. Замість цього купує авто, що дає їй свободу, і вирушає у самотні мандри Києвом.
У дорозі їй трапляються випадкові люди — зі своїми маленькими історіями і великими драмами. Хлопець, який чомусь перестав говорити, чоловік, що його зрадила кохана… Зрештою, і її колишній коханець, який після розлучення втрачає контакт із донькою. Усі ці персонажі допомагають Ользі зрозуміти щось у своєму житті, а вона їм – розібратись у їхньому.
Із головною сюжетною лінією пов’язано не так багато епізодів. Дізнаємося лише, що помер її чоловік. І він наче й не жив, а весь час намагався бути зручним для інших. А тепер ці «інші», мати і брат померлого, дістають Ольгу, яка «викидає гроші на вітер», замість того, щоб влаштувати гідні похорони… І, звісно, діалог у ритуальному бюро, який на початку фільму вводить глядача в курс того, що сталося, і прописує конфлікт між головною героїнею і середовищем.
Жанр. Психологічна драма з ухилом в авторське кіно. Фільм складний, але не «важкий». Режисер (він же сценарист) лишає за дужками всі ті ритуали, які супроводжують похорон. У цьому кіно вони не важливі. Стрічка зовсім не про смерть, як може здатися з фабули. А про життя, яким воно стає після втрати.
Героїня. Головну роль виконала харизматична Алла Бінеєва, яка знімалася і в «Таких красивих людях». Власне, і її героїня ніби перенеслась у стрічку з попереднього фільму Дмитра Мойсеєва. Режисер знову шукає свого героя серед тих, хто прагне щирості у стосунках, саморефлексує і не боїться своєї інакшості. Якщо ще більш спростити цю формулу – кидає виклик соціуму. Вона не бажає брати участь у «виставі», на яку нерідко перетворюється похорон, витрачає ненависні гроші, аби швидше їх позбутися, кидається допомагати незнайомцеві, який стоїть з квитком на узбіччі.
Ольга багато думає про життя, гроші, любов, зраду, обов’язок, релігію і навіть Григорія Сковороду… Із цих її думок складається більшість діалогів у фільмі. Деякі з них звучать трохи штучно. І річ не в тому, що всі актори говорять добірною українською мовою. А в тому, що слів просто забагато. Особливо, у фільмі, який претендує на тонкий психологізм.
Що ж до решти персонажів, то вони виписані не так ретельно. Власне, є свекруха і дівер, які уособлюють той спосіб життя, з яким пориває Ольга. Колишній коханець, коваль-самітник Юрчик — ще одна епізодична варіація на тему «красивих людей». Цікавий образ юнака, який перестав говорити. За сюжетом, він працював на телебаченні, а отже, тимчасова німота – захисна реакція організму на постійний інформаційний трафік, — натякають творці фільму.
Урбанізація. На відміну від фільму «Такі красиві люди», в якому режисер знімав степ, «Час хризантем» — кіно доволі урбаністичне. Якщо тоді герої і середовище існували у повній гармонії, то тут все майже навпаки. Режисер не намагається поетизувати Київ. Не шукає красивостей у міських локаціях. Мости з правого берега на лівий з нескінченними рекламними щитами. Спальний район (де мешкає головна героїня) з висотками і неестетичними рядами кіосків. Цей самий спальний район – але вночі. Цікаво, що навіть у цих пейзажах присутня певна поезія. Особливо, в одному з епізодів, де режисер експериментує з ритмом, чергуючи кадри хмарочосів.
Ще одна цікава «пейзажна» сцена знята … в київському крематорії. Не лякайтесь – нічого такого. Всього на всього хлопчик, який безтурботно стрибає з букетиком хризантем навпроти якраз «тієї» будівлі… Візуальна квінтесенція всього того, про що йдеться у фільмі.
Бюджет. Повністю волонтерський фільм. Як розповідає режисер, він збирав знімальну групу під інший проект. Однак тоді (2015 рік) Держкіно фактично припинило фінансування кіновиробництва. Знімати великий фільм, — «то мала бути така собі «одіссея», згадує Дмитро Мойсеєв, — не було грошей. Але знімати ну дуже вже хотілося. Зі своїх попередніх розробок написав сценарій і показав його знімальній групі. Всі семеро погодились, що треба знімати. Запросили акторів, обмежились кількома локаціями. За символічні гроші орендували квартири для зйомок, а з міськими пейзажами допомогла київська влада. Думали зняти за 7-8 днів, але трохи не вклалися. Зрештою, зйомки тривали близько двох тижнів, бо деякі сцени доводилося перезнімати.
Прокат. Попри те, що фільм більше тяжіє до авторського кіно, виходить від одразу в комерційний, а не у фестивальний прокат. Це доволі ризикований крок, тим більше, влітку, коли починається відпускна кампанія. І все ж, як розповів сам Дмитро Мойсеєв, взяти фільм погодилися не тільки кінотеатри, «дружні» до фестивального і, зокрема, українського кіно, а й цілком комерційні мережі. На сьогодні є домовленість про покази «Часу хризантем» вже у 15 містах.

Розклад прокату містами України:

КИЇВ:

з 1 червня у кінотеатрах: «Київ» (прем’єра 27-го травня), Планета Кіно «Блокбастер», Мультиплекс «Lavina»

ЛЬВІВ:

лише з 1 по 7 червня у кінотеатрі Планета Кіно «Форум», прем’єра 1 червня за участю Дмитра Мойсеєва і Костянтина Данилюка

ЛУЦЬК:

з 1 червня у кінокомплексі «Адреналін»

МАРІУПОЛЬ:

з 1 червня у кінотеатрі «Перемога»

ЖИТОМИР:

з 1 по 7 червня у кінотеатрі «Україна»

ОДЕСА:

з 8 по 14 червня у кінотеатрі Планета Кіно

ВІННИЦЯ:

з 9 червня у кінотеатрі «Родина», прем’єра 9 червня за участі Алли Бінєєвої

СУМИ:

з 15 по 21 червня у кінотеатрі Планета Кіно , прем’єра 15 червня за участю Дмитра Мойсеєва

ХАРКІВ:

з 15 червня у кінотеатрах 8 ½, Планета Кіно, прем’єра 16 червня за участю Дмитра Мойсеєва у Планеті Кіно.

ТЕРНОПІЛЬ:

з 15 по 21 чеврня у кінотеатрі «Палац кіно»

ЧЕРНІВЦІ:

з 15 по 21 чеврня у кінотеатрі «Кінопалац Чернівці»

ЗАПОРІЖЖЯ:

з 22 червня у «Кінотеатрі ім. Довженка», прем’єра 22 червня за участю Дмитра Мойсеєва

ХЕРСОН:

з 23 червня у кінотеатрі «Ювілейний», прем’єра 23 червня за участю Дмитра Мойсеєва

Об авторе

admin administrator

Оставить ответ